Scroll to top

Новий челендж у горах. Або як я став “красунею” у таборі…


2 comments

Я ще змалку шукав все нові пригоди, де б я міг себе проявити. Мріяв поїхати десь за межі міста Івано-Франківськ і побачити “новий світ”. Та, на жаль, у моїх батьків не було на це коштів, як вони казали: “Це марна трата грошей, давай краще купимо за ці гроші шафу у твою кімнату…”  🙁

 

13891980_1173491839381640_8235815987052782910_n

 

А те, чого хотів, так і залишилося на рівні “хотіти”.

Усі люди чогось хочуть, та не всі це отримують. Саме тому, люди поділяються на 4 типи:

  • НЕ гравці – Спостерігачі:
    • пасивні;
    • не вступають у бій.
  • Коби я не останій“;
  • Такий як і усі;
  • ЧЕМПІОНИ.

Однак, моя мрія не згасала  😉 Трішки підріс і тепер гайда у табір! Але тепер мене не цікавив звичайний табір… Я палав відвідати табір який би розкривав мій внутрішній потенціал і силу. І на щастя я його знайшов =)

Знайомтеся з табором: Do|bro Training Camp !

Продублюю опис табору:

Do|bro – це триденний тренінг для чоловіків у Карпатах, який буде направлений на виховання у собі відповідальності, усвідомленості, сили волі та духу. Це 20 чоловіків, які три дні будуть працювати пліч-о-пліч над собою. Do|bro – це робота із цілями та цінностями, фізичні навантаження, робота в парі, максимальна концентрація на результат, усвідомленість своїх дій та можливостей.

Після цього заголовку я усвідомив, що момент реалізації власної мрії настав. Я без вагань записався у табір і очікував з нетерпінням його початку…

***


ДЕНЬ 1

P60805-124615Настав цей день, коли пора уже вирушати у гори Карпати, у табір. І ти задоволений, що прийняв сміливий крок (я тоді ще не задумувався над тим, що мене очікує..)

Крок за кроком ми піднімалися на гору, до  Хати-Майстерні // Khata-Maysternya, де мали можливість класно відпочити між днями напруженого табору…

 

 

 

***

Розмістивши власні речі у Хатинці (так би мовити – пустив свої корені), я відчув внутрішній спокій від метушливого міста:

P60805-142315Подих свіжого насиченого повітря додавав мені все більше задоволення від цього моменту. Коли я ліг на гамак, то сфокусувався на звуки природи, спів пташок і шелест листочків на деревах.

Склалося враження, наче я потрапив у казку =)

 

 

 

***

Однак, цієї “халтури” не було надовго… Настав час навчатися і по-трохи втягуватися у процес самого табору.

14021525_1173491266048364_8228021218802273614_n 14021653_1173491169381707_41187510611799001_n

*

У кожного із учасників був свій нікнейм. Я для себе обрав “Сокіл” – легкий на підйомі 😉

А також, табір мав різноманітні правила. І за порушення цих правил нас карали по-різному. Зазвичай, це було біля 100 бурпі. Для тих хто не знає, що це,  ось посилання на YouTube

Ось фото, де ми всі дружньо відпахуємо порушення одного із учасників табору і з щирими словами “Дякуємо тобі (нікнейм)!” А покарання ми виконували незалежно навіть від часу на годиннику (фото 2).

14022221_1173491226048368_2273059748199718126_n13935034_1173491436048347_4288493202534295251_n

 

 

 

 

 

Увесь день я в думках проговорював мотиваційний спіч :

 “Ти повинен виконувати усе на 100%. Підтримувати і підбадьорювати інших. Усмішка на устах не має зникати. Рви власну жопу, аби досягнути максимуму тіла і розуму! Ти заради цього і прийшов, аби пізнати себе і усвідомити на що ти спроможний. Тож вперед! І ніколи НЕ здавайся!!!”

Такі думки допомогли з успішністю завершити перший день табору і бути на всі 100% відданим усьому, що я роблю і досягати свого піку власних можливостей

***


ДЕНЬ 2

Ніч у горах просто казкова. Мені ще пощастило – я отримав окрему кімнату, де спав сам (як в подальшому виявилося, що це була не найкраща ідея). Мені приснився сон, ніби я проспав і, різко пробудившись, зрозумів, що це всього-на-всього сон і можна заспокоїтися… Однак, доля зіграла зі мною поганий жарт…

Ранок другого дня почався з таких слів: “Сокілл! Вставай! Ти проспав! Мерщій у низ, тебе там усі чекають!”

Я був просто в шоці, в такий для мене важливий день, я проспав і підвів усю команду. Я був дуже засмучений? Бо те, що було вчора, той настрой, яким я себе зарядив на початку, залишився позаду.. Картаючи себе, я ставав ще більше пригніченим…

І, звісно, усі дружньо виконували покарання… 10 хвилин стоячи на кулаках:

13925118_1173491422715015_2163067947003592859_n

Моє нове поганяло – “Спляча Красуня” . Який же чудовий маркетинг булв під час виконання покарання, бо кожен уже запам’ятав мій нікнейм.

Щохвилини усі гуртом (в тому числі я) кричали: “Дякуємо тобі, Спляча Красуняяя!” .

Звісно, спочатку мене це бісило, та я вловив фішку – це ім’я стане для мене мотиватором для того, щоб я міг робити більше, ніж можу собі уявити!

Та я усвідомив, що це ще не кінець! Я зможу довести всьому табору і, в першу чергу самому собі, те, на що я дійсно здатний. Промовивши свій мотиваційний спіч, викладався в подальшому на максимум на всі 110 % 😉

***

Після смачного сніданку ми приступили до фізичної роботи. Тут уже не буду розписувати – самі все побачите 🙂

13686586_1173491756048315_5277745202823633264_n  13935071_1173491596048331_1729735070495043384_n 13891980_1173491839381640_8235815987052782910_n  13902612_1173491992714958_3313089465040616865_n 13925155_1173491959381628_3993819322272518991_n  13895212_1173492086048282_7431762919993054475_n

Підбадьорливі слова сказав гуцул – житель тієї місцевості:

Хлопці, ви як КОНІ ! Приїдьте до мене на наступні вихідні, а то коня в мене нема.. Я вас нагодую, ви не переживайте =)

***

А ввечері нас чекали наступні випробування…

14045571_1173492746048216_279918404334539141_n  13895549_1173492759381548_85279792906214183_n


День 2-й закінчився… Я старався викладатися на всі 110% аби виправдати себе від невдалого початку дня. І я це зробив! Я був задоволений, бо викладався на повну. Саме тоді я і усвідомив наступне:

Тільки тоді, коли викладаєшся на всі 100%, ти відчуваєш задоволення від результату.

Для того, щоб перевірити, чи ти викладаєшся на максимум, задавай питання:

Чи виконуєш дане завдання/роботу на максимум чи всього лиш на пів “шишечки”?

***


ДЕНЬ 3

А тепер здогадайтеся, “Хто перший прокинувся і прийшов до будиночку?” – як не скромно визнавати – Це був Я! =)

В той день я усвідомив наступне:

Ми схильні робити помилки і приймати неправильні рішення. Однак, тільки від нас залежить, чи вони нас зламають, чи ми будемо і далі боротися, досягаючи визначних результатів.

А також:

Нашим основним і безповоротним ресурсом є час.

Ранковий біг по горах, довжиною 12 км (сміло можна множити на 2), здавався досить важким досягненням. Однак, крок за кроком я піднімався і долав круті схили гір…

13934938_1173492566048234_4758199993136151038_n

У голову “лізли” різні думки під час бігу:

Вчора і Сьогодні, та й щодня ти долаєш свій шлях.. виникає тільки 2 питання:

  • А чим ти будеш цей шлях наповнювати?
  • Які цілі тебе будуть вести до кінця?

PS : ” Після табору  почав працювати над вебінаром, де буду якраз розказувати про те чим можна “наповнювати свій шлях”. Ось тема вебінару: “18 кроків для ефективного управління часом”


Фотосет із пробіжки… Ці краєвиди просто бомба!  В той день я знову закохався в гори:

13895183_1173492652714892_2202735540550893047_n13920686_1173492649381559_9170226945193025058_n

***

Я не знав, яким буде наступне завдання. Це додавало в мою кров трішки інтриги 🙂

***

Але те, що було далі, змінило мене назавжди…

13912852_1173492899381534_8234664942914982536_n

14045868_1173492536048237_415205088586787322_n  13895309_1173493072714850_5906661524591282798_n   13912469_1173493216048169_6627225538079859583_n  13900244_1173493186048172_4325807322242560993_n

 

Далі буде …

 

Комантарі до статті

Коментар

Related posts

2 comments


  1. Іван

    Дякую тобі Спляча Красене за хорошу статтю та спогади 😉
    Молодець бадді! Так тримати!


    • Дмитро

      Хах спасибі і тобі бадді , дуже радий пройти цей тяжкий шлях спільно з тобою 🙂

      Коли плануватимеш бути у Франківську , пиши – дуже бажаю знову з тобою поспілкуватися 😉

Post a Comment