Scroll to top

Чому я працював 2 місяці “будівельником”?


No comments

Фух, буквально нещодавно я попрощався з роботою і успішно виконав свою ціль  😉 Мабуть ви скажете: “Про яку ціль йде мова? ” – про це більш детальніше розповім у цій статті..

Працюючи на цій роботі, перше чого я боявся – це зустріти знайомих і пояснювати чому я тут працюю… 😳

P60726-145412

 

Звісно, зі мною сталося те, чого я і боявся  😉

Перше запитання було: “А чому ти працюєш тут ?”, “Як ти, будучи онлайн-підприємцем, погодився піти на цю каторгу?”. Чесно, мені хотілося провалитися крізь землю і сховатися за купою піску…

Зловив себе на цій думці і зрозумів, що в принципі не все так погано, бо знаю, чому я вирішив піти на таку “роботу”  🙂

Ну що ж, покажу тобі свої погляди у виборі професії і чому “важка” робота не така вже й погана.

Я дуже люблю навчатися чомусь новому, постійно здобувати знання і втілювати їх у життя – це просто задоволення =)

Я дізнався про один дуже класний курс по розвитку бізнесу практично з 0 в онлайн. Мені цей курс дуже сподобався, бо саме цим я і бажаю займатися у майбутньому – вести свої проекти на дистанційному  управлінні. Це, так би мовити, моя мрія :  онлайн-підприємець, який, мандруючи по світу, заробляє гроші в Інтернеті  😉

Однак, у мене була проблема: як і у звичайного студента мого віку, у мене не було достатньо коштів, аби оплатити за навчання на цьому курсі. А наступний запис на курс міг бути орієнтовно через пів року (це в кращому випадку).

Із розчаруванням я був готовий прийняти рішення – здатися і відкласти своє “майбутнє” на пів року – рік…

Але тут я підвів голову і подумав: “А що зміниться через пів року?” . Я зрозумів, що без нових знань і навиків моє майбутнє приречене на повільну деградацію. А я був категорично проти цього!

Швидко почав роздумувати усі шляхи заробітку, де і звідки я можу отримати достатню суму, а мені потрібно було за три дні знайти більше 4000 гривень.

Час усе минав, а результату ще не було…

Аж раптом, коли я відвідував своїх батьків, я почав спілкуватися з татом і, під час нашої розмови, батько розказав про одну дуже “вакантну” роботу.

PS “Якби мені таку роботу запропонували буквально пів року тому, я б однозначно відмовився.”

У виборі роботи я поставив три питання:

  1. Який вид діяльності буду виконувати на роботі?
  2. Скільки часу мені потрібно виділяти в день на роботу?
  3. Яка заробітна плата очікується в місяць?

Мій батько відповів: ” Робота – бути чорноробочим, те, що скажуть на будівництві, те й робити; Ну, орієнтовно 5 год в будний день потрібно бути на цій роботі; Оплата 3000 – 4000 грн / міс.

Почувши заробіток в місяць у мене запалали очі від надії на те , що усе в мене може вийти. Хутко витягнув телефон і порахував вартість години: 5 год * 5 днів *4 тижнів = 100 годин/місяць потрібно виділити на роботу.

Далі я підрахував вартість однієї години:  4000 грн / 100 год = 40 грн. !

Це просто феноменально, я згадав, як минулого року під час проекту Фабрики Бізнесу паралельно працював один місяць у ТРК ДІСКАВЕРІ, де отримував 20-25 грн за годину, а тут пропонують ледь не вдвічі більше.

Звісно я погодився!

Наступного дня я домовився про розстрочку по оплаті курсу і з полегшенням вирушив на роботу.

Вивів таку формулу із свого челенджу:

  • 1. “Чого ти насправді прагнеш ?”
  • 2. Постав реальну ціль, коли ти це реалізуєш!
  • 3. Роби усе, що від тебе залежить, для досягнення цієї мети!

Я старався викладатися і виконувати усе, що мені скажуть, так би мовити, стати “слухняним хлопчиком” . Завдяки цьому я швидко здобув прихильність у працівників, які працюють роками на цій роботі.

Звісно, ця робота однозначно не для мене. Але я для себе зрозумів, що це дуже крута школа “виживання”.

Дуже вдячний Андрію (всі його кликали Андрійко),адже завдяки йому ми весело проводили час, працюючи на досить виснажливій фізично роботі. Та його гумор і підтримка давали мені радість 😀

Ось так проходили мої будні на роботі  😎

P60831-100227

P60815-101639

 

 

 

 

 

 


А також я даром час не гаяв  😉 

За час, коли я працював на роботі, я запустив власний блог : krupka.com.ua

Організував похід у гори на два дні (чого ніколи не робив до цього часу): Підкорення гори Синиці

Вперше спробував автостоп 🙂

Їхав до Вінниці – зупинився в принца, або ж я автостопер

Пройшов випробування для чоловіків, щоб випробувати себе і дізнатись, на що я здатний: Новий челендж у горах. Або як я став “красунею” у таборі…

Організував Новий соціальний проект #Help2Friends

Що ж, в принципі, ці два місяці пройшли не даром, я радий, що наважився на такий крок і зумів зробити більше, ніж я від себе очікував =)

 

 

 

Комантарі до статті

Коментар

Related posts

Post a Comment